Датою початку офіційної діяльності бальнеологічного курорту вважається 1827 р., коли тут були споруджені приміщення для перших 8 ванн. Хоча лікувальні властивості трускавецьких вод були відомі давно, вперше їх описав королівський лікарка Войцех Очко в 1578 році. Рафаель Жончинський, автор підручника «Гісторія натуральна», який був виданий в 1721 році, вказав, що в Трускавці, як і в інших селах Дрогобичини здобували нафту, а воду яка її супроводжує, селяни пили для лікування багатьох хвороб. Перші серйозні дослідження провели тут німецькі учені Н. Фіхтель і Б. Хаке. Станіслав Сташиц в невеликій роботі, яка вийшла з друку в 1805 року, писав, що окрім солі тут здобувають озокерит і нафту, з якою шляхом перегонки отримують гас, який використовується для освітлення вулиць. Хімічний аналіз мінеральної води «Нафтуся» вперше провів львівський учений, аптекар і хімік Теодор Торосевич в 1836 році відомий завдяки винаходу гасової лампи. В той же час зростає значення Трускавця в Австро-Угорській імперії. У 1892 році тут побудовано приміщення для інгаляцій системи Вашмута. Трускавець піднявся до рівня здравниць європейського значення, будувалися готелі вілли, пансіонати.
В 1900 році був відкритий пам’ятник Адаму Міцкевичу. На початку XX століття розвивалася інфраструктура, були побудована нова водолікарня і об’їзна дорога. У 1911 році Трускавець переходить в руки союзу, який очолював Раймонд Ярош. Новий господар провів електричне освітлення для вулиць і території парка. У 1909 році було побудовано залізницю з невеликою станцією, а вже в 1912 споруджується новий вокзал. Трускавець був безпосередньо зв’язаний залізничним сполученням, як з Львовом — так і з Віднем, Краковом, Познанню, Прагою, Варшавою, Берліном. У 1913 року за великі успіхи в розвитку курорту Трускавець був нагороджений Великою Золотою Медаллю.
Про розвиток курорту в між-військовій Польщі свідчать цифри. Якщо в 1923 році тут було 6080 відпочивальників, то вже в 1927 році кількість гостей різко виросла — до 12 633 осіб. У 1931 році курорт відвідало 14 659 чоловік, то сезон 1933 року позначився великою для свого часу цифрою в 17 000 чоловік.
В 1939 році західні землі України увійшли до складу УРСР. Вже в 1939 року тут було 147 вілл і пансіонатів, лікування проходило цілорічно. Значні руйнування курорту принесла Друга світова війна. Проте вже в 1945 році тут створюється декілька санаторіїв. З 1947 року Трускавець стає містом районного підпорядкування, з 1952 року — містом обласного підпорядкування, а з часом отримав статус всесоюзного курорту.
